Особливості моди другої половини XX ст.

Нові технічні й технологічні можливості сприяли розвитку перукарського мистецтва, допомагали рухатися вперед, знаходи­ти нове і невипробуване. Так, на початку 50-х років XX ст. було зроблено спробу знову відродити жіночу стрижку в стилі «бубі копф», але не надовго. Популярності набули зачіски, які викону­вали за допомогою гарячих щипців (рис. 5.13 а, б, в). При цьому укладку робили як на короткому, так і на довгому волоссі. А най­більш модними кольорами волосся стали бронзові, платинові, ко­льори латуні, міді.

Широко застосовували скульптурні буклі, локони, хвилі, їхні комбінації. Використовували також папільйотки, бігуді. Носили зачіски з косами, укладеними у вигляді обідка або кошика.

На початку 50-х років чоловічі зачіски зазнали певних змін, але не таких радикальних, як жіночі. Як і раніше, модними були короткі стрижки, проділи, напівпроділи, чубки. Зачіски чоловіків у 50-ті роки були переважно короткі, охайні. Продовжували носити «бокс», «напівбокс», «польку», «їжак», «бобрик», «каре», так зва­ні літні англійські стрижки. Набули популярності «венгерка», «канадка», класична та пластична стрижки. Вони відзначалися високою технологією виконання (рис. 5.14 а, б, в).

Рис. 5.13. Модні зачіски 50-х років XX ст.:

а — з буклями; б — з валиками і косами; в — зачіска, виконана гарячими щипцями

У чоловіків середнього віку іноді зустрічалися невеликі напів­круглі «кубинські» бороди (рис. 5.14 г).

Цілою епохою в розвитку світової моди стала поява образу короля рок-н-ролу Елвіса Преслі. Рок-н-рол — явище не лише у музичному мистецтві США. Це стиль у світовій моді, який став основою багатьох сучасних напрямів різних видів мистецтва, у тому числі і перукарської моди. Зачіски в стилі Елвіса Преслі з об'ємом волосся над чолом у вигляді кока тривалий час залиша­лися популярними в різних країнах світу.

Рис. 5.14. Чоловічі стрижки 40-50-х років:

а — «полька»; б — «молодіжна»; е — хлопчачі стрижки (бобрик, чілка); г — стрижки, доповнені бородами: «російська», «кубинська», «жабо»

Європейські професійні об'єднання перукарів у 50-х роках XX ст. започаткували проведення двічі на рік (весною та восени) оглядів нових напрямів перукарської моди. Це і було початком сучасного міжнародного конкурсного руху.

а б

Рис. 5.15. Хімічна завивка 50-х років: а — з дрібними кучерями; б — з укладкою на бігуді

Рис. 5.16. Жіноча стрижка 50-х років

У жіночій моді популярніс­тю користувалася хімічна за­вивка (рис. 5.15 а, б).

У середині 50-х років XX ст. в жіночій моді знову стала по­пулярною стрижка (рис. 5.16). У цей час перукарі, створюючи нові зачіски, використовували прийом тупірувашш волосяних пасом, завдяки чому зачіска на­бувала висоти, більш стійкого, важкуватого силуету (рис. 5.17 а, б).

Популярними були зачіски в стилі кінозірки Мерилін Монро з великими локонами на білявому волоссі (рис. 5.18). У 50-х роках розширилися ділові зв'язки серед країн Схід­ної Європи в найрізноманітніших формах: міжнародні виставки, виставки-ярмарки, що супроводжувалися демонстрацією моделей одягу і зачісок. Це сприяло обміну досвідом, підвищило рівень розвитку перукарського мистецтва, визначило основні напрями вітчизняної моди. В жіночій моді країн Східної Європи пошири­лися зачіски, які отримали назви завдяки своєму силуету — «цук­рова голова», «вулик».

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8