Географія населення світу та РПС

• статевовікова структура населення, чисельність і динаміка тру­дових ресурсів, рівень їхньої кваліфікації;

• структура зайнятості населення;

• національний склад населення;

• демографічна політика держави.

У взаємодії з іншими передумовами й факторами розміщення продуктивних сил той чи інший структурний блок стає провідним, визначальним.

Чисельність населення найбільше виливає на формування кон­тингенту трудових ресурсів і потенціалу внутрішнього ринку краї­ни або регіону. Певною мірою вона визначає й розмір валового внут­рішнього продукту країни, хоча ця залежність не пряма: вирішаль­ний вплив на цю величину справляють інші фактори (наприклад продуктивність праці).

Аналізуючи демографічні передумови розміщення продуктив­них сил, треба враховувати чисельність населення регіону на даний момент і його динаміку в часі. Це необхідно для визначення цілої низки економічних показників: забезпеченості трудовими ресурса­ми на розрахунковий період, обсягу виробництва товарів народного споживання, обсягу коштів на соціальне забезпечення, розмірів будів­ництва житла, шкіл, лікарень тощо. Навіть власник невеличкого підприємства побутового обслуговування повинен бодай у загаль­них рисах знати динаміку чисельності населення мікрорайону, щоб планувати свою діяльність. А керівник великих економічних струк-

тур повинен мати інформацію про населення не лише свого регіону й країни, але й інших країн і навіть усього світу.

На початок 1999 року кількість населення світу перевищила 6 млрд чол. У десятьох найбільших країнах зосереджувалось більше половини всього світового населення. Населення України станови­ло 49,9 млн чол.

Таблиця 3.5. Кількість населення деяких країн світу (млн чол., 1997 р.)

1

Китай

1243

6

Росія

147

2

Індія

970

7

Пакистан

136

3

США

270

8

Японія

127

4

Індонезія

200

9

Бангладеш

124

5

Бразилія

160

10

Нігерія

113

Динаміка природного приросту населення регіону залежить від рівнів народжуваності й смертності; приріст населення — це різни­ця між кількістю народжених і померлих за певний період (звичай­но — за рік). Щоб дані про народжуваність, смертність і природний приріст були співставні за різними регіонами, їх розраховують на 1000 душ населення, одержуючи відповідні коефіцієнти: коефіцієнт народжуваності, коефіцієнт смертності, коефіцієнт природного при­росту.

Коефіцієнти природного руху обчислюються у проміле (%о). Народжуваність — найдинамічніший складник, бо саме вона впли­ває на зміну природного приросту населення. Загальні коефіцієнти народжуваності прості для обчислення, проте вони не зовсім точно характеризують демографічний процес, бо не враховують вікову структуру населення. Точніші сумарні коефіцієнти, які показують кількість дітей, пересічно народжених однією жінкою протягом жит­тя (умовно — від 15 до 50 років; методика розрахунку цього та інших спеціальних показників відтворення населення розглядаєть­ся у курсі демографічної статистики). Щоб забезпечити хоча б про­сте відтворення населення (цебто нульовий приріст), треба аби су­марний коефіцієнт становив 2,6. У країнах з високою смертністю він має бути вищий, у країнах з низькою смертністю (і відповідно з більшою тривалістю життя) він понижується. В Україні він дорів­нює 2,12; саме стільки дітей має (у середньому) народити жінка протягом життя, щоб у країні забезпечувалося просте відтворення.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16