Морально-етичне виховання школярів

Морально-етичне виховання школярів

Велика увага у групі продовженого дня приділяється вдос­коналенню морально-етичного виховання дітей. Дуже важливо виховувати у них чесність і правдивість, доброту, чуйність, ду­ховно збагачувати кожну особистість.

Відомо: моральні норми формують зміст вчинків, визнача­ють, що саме слід робити, як реалізуються у поведінці вимоги моральні. Розрізняють внутрішню і зовнішню культуру. Внутрі­шню культуру становлять світогляд, моральні переконання, загальний розвиток людини, її знання, інтереси, потреби.

Внутрішня культура визначає зовнішню поведінку. Мора­льне виховання невіддільне від духовного. Діти відчувають гостру потребу мати надійного друга. Наше завдання роз'яснити суть моральних цінностей, на яких базується спра­вжня дружба, спрямувати її, збагачувати моральними мотива­ми, спонукати дітей до безкорисливих, благородних вчинків.

Розрізняють високий, середній і низький рівні моральної вихованості учнів. Слід урахувати те, що часто школярі знають правила і норми поведінки, але в житті їх не додержуються. Тому рівень вихованості, культуру поведінки слід судити не за зовнішніми виявленнями, а за результатами діяльності, став­ленням до інших людей.

Критерії оцінки вихованості, культури поведінки уч­нів, її моральних основ.

Культура спілкування і взаємин у повсякденному житті.

Ввічливість - шанобливість, привітність, доброзичливість, прагнення не завдавати неприємностей іншим, готовність при­йти на допомогу.

Уважність - чуйність щодо старших і молодших, готов­ність допомогти людям, які тебе оточують.

Скромність - відсутність прагнення виділятися у колекти­ві зовнішнім виглядом, поведінкою, похизуватися успіхами, стриманість, простота.

Тактовність - розуміння стану іншої людини, її пережи­вань, прагнень, вміння не нав'язувати свою думку, знайти по­трібний тон у спілкуванні.

Чуйність - чутливість, щире ставлення до інших, допомога з власної ініціативи, вміння зрозуміти настрій іншого, відверну­ти від неприємних думок.

Делікатність - особлива м'якість у спілкуванні, допомогти вийти із даної ситуації, не підкреслюючи своєї зверхності.

Моральні основи культури поведінки в колективі: своєча­сне і точне виконання вимог колективу, повага до своїх друзів, скромність в оцінці свого внеску в загальну справу.

Пунктуальність і відповідальність - своєчасне і точне ви­конання своїх обов'язків, доручень, точність у справах, береж­ливе ставлення до часу інших, розумне використання кожної хвилини, сумлінність, звичка доводити розпочату справу до кінця.

Дисциплінованість і організованість - виконання правил учнів на уроках, під час перерви, в громадській діяльності, швидке й точне виконання розпоряджень учителів, вміння спо­кійно вислуховувати зауваження, швидко виправляти недоліки, організованість у виконанні-доручень.

Культура взаємин у праці: вміння узгоджувати свої дії з ді­ями інших, утримування в чистоті робоче місце, допомога то­варишам, бережливе ставлення до результатів праці своєї та інших.

Культура мовлення: ясність, виразність, вживання ввічли­вих слів, спокійні інтонації, міміка, жести, що супроводять мов­лення, вміння уважно слухати співрозмовника, прагнення до збагачення словникового запасу.

Культура зовнішнього вигляду: охайність, акуратність в одязі й зачісці, зібраність і підтягнутість, естетика жестів, поз і ходи, наявність хорошого смаку.

Визначаючи рівень вихованості дитини, обов'язково слід врахувати мотиви, що спонукають їх до тих чи інших вчинків.

Метод спостереження - один із основних у діагностуванні реальної поведінки учнів. Особливо доцільно поспостерігати за ними під час екскурсії, культпоходів, під час перерви.

Орієнтовна програма спостереження за учнями під час перерви.

1. Чим учень займався під час перерви? Чи доцільно вико­ристовував час, відведений для відпочинку?

2. З ким спілкувався? З якого приводу?

3. Як ставиться до однокласників під час спілкування (з по­вагою, інтересом, грубо і т.д.)?

4. Який тон розмови з однокласниками?

5. Через що свариться? Чи може поступитися товаришеві? Як швидко мириться?

6. Чи виконує вимоги чергових?

7. Чи зупиняє порушників?

Діти бувають активні, пасивні і дезорганізатори. Не повинні випадати з поля зору не тільки порушники, але й благополучні учні. Вони дисципліновані, не конфліктують, ввічливі, з усіх предметів встигають. І оскільки вони нікому не заважають, на них ніхто не звертає уваги, вважають, що з ними все в порядку. Проте буває, що такі учні виростають байдужими й пасивними.

Особливе місце у моральному вихованні дитини посідає етична бесіда. Основний її зміст - розв'язання поведінкових задач - ситуацій. Порівнюючи ті чи інші варіанти поведінки, діти вчаться аналізувати, правильно оцінювати людські вчинки.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3