Форми державного правлінні

ПЛАН

ВСТУП

Глава 1 Поняття терміну держава

Глава II Форми держави

Глава III Форми державного правління

Глава IV Форми державного устрою.

Глава V Види політичного режиму.

ВИСНОСОК

ЛІТЕРАТУРА

І

Протягом довгого історичного періоду зміст терміну ((держава}) мінявсяі і не було його наукового визначення. Наприклад, французький король Людовик 14 ототожнював державу зі своєю верховною владою і говорив, що «держава - це «Я>»>. Він мав певну рацію, оскільки йому належала вся вища законодавча, виконавча і судова влада. Але одного монарха та державну ототожнювати не можна. Кілька десятків років назаду колишньому СРСР був розповсюджений лозунг: «держава - це ми», - тобто державу ототожнювали з усім народом і громодяни дуже тісно пов'язані з державою різними відносинами, але ототожнювати їх неможливо, а тим більше сьогодні, коли держава недостатньо, а іноді й зовсім не виражає інтересів своїх громадян.

Я вважаю, що найбільш повне визначення поняття «держава» дав автор В.О. Котюк.

Держава - це особлива політична організація публічної влади, яка виражає інтереси всього народу чи панівного класу (соціальних груп), має свою територію , суверенітет, видає закони , стягує податки з метою нормального функціювання всього суспільства і виступає як субект міжнародних відносин^

'Котюк В.О. «Основи держави та права» стр.іб

2

Вже вдавні часи - на Древньому Сході і в Древніх Греції та Римі - дослідники державно-правових явищ відчували потребу у визначенні поняття, яке було б достатньо ємним і давало б загальну уяву про основні характеристики тієї або іншої держави, про основні шляхи здійснення в ній державної влади.

Таким широким поняттям стала категорія ((форма держави)), але в нього в різні часи різними дослідниками вкладався неоднаковий зміст.

З древніх часів найбільш відомою класифікацією форм держави була та, яку дав Арістотель. Він поділяв форми держави у відповідності до двох ознак: І. кількість тих хто править(один, декілька, багато) 2 .у інтересах кого (скількох) здійснюється правління. Остання ознака була критерієм розподілу форм держави на правельні (правління здійснюється в інтересах усіх) і неправельні (правління здійснюється тільки в інтересах тих, хто править).Правильними формами у нього були: монархія, аристократія і політія; неправильними - тиранія, олігархія, демократія^

У новий час питання про форму державу пов'язане перш за все з ім'ям Ш.Л.Монтеск'є.

Копейчіков В.В. «Теорія держави та права» стр.б9

з

Ш.Л.Монтеск'є під формою держави розумів ті фактори, що визначають методи здійснення державної влади. На цій основі він визначав такі конкретні форми держави:

1) республіку, як форму держави, в якій організацію здійснення державної влади визначають такі якості як доброчесність і рівність;

2) монархія (основа влади - честь);

3) деспотія (основа влади - страх). Таким чином, під формою держави Монтеск'є фактично розумів лише те, що у сучасній науці зветься державним політичним режимом.

Ж.Ж.Руссо під формою держави розумів структурну організацію вищихдержавних органів і на цій основі виділяв:

1) монархію - форму держави ,в якій владу здійснює одна особа;

2) аристократію - в якій владу здійснює невелика група осіб;

3) демократію - в якій владу здійснюють всі. Як видно, беручи за основу визначення форм держави ознаку організації вищих органів держави, Руссо за форму

4

держави розглядав ту категорію, яка в сучасному правознавстві називається формою правління.^

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6