Динаміка показників фізичної підготовленості студенток БДПУ

Швидкість – це комплексна рухова якість, елементарними видами прояву якої є швидкість рухових реакцій, швидкість виконання одиночного руху і частота необтяжених рухів. Елементарні форми прояву швидкості в різноманітних поєднаннях з іншими фізичними якостями і технічними навичками забезпечують комплексний прояв швидкісних можливостей у складних рухових діях, які характерні для побутової, виробничої, тренувальної і змагальної діяльності.

Для оцінки швидкості в Державній системі тестування пропонується враховувати час бігу на 100 м. Проводячи аналіз результатів тестування, було виявлено, що рівень розвитку швидкості студенток І-ІІІ курсів низький – 17,5 с, 17,6 с, 17,6 с відповідно, що дорівнює 1 балу.

Сила – це здатність людини долати певний опір чи протидіяти йому за рахунок діяльності м’язів.

Будь-які рухові дії людини – це результат узгодженої діяльності ЦНС і периферійних відділів рухового апарату, зокрема скелетно-м’язової системи. В ЦНС виробляються імпульси збудження, які через мотонейрони і аксони поступають в м’язові волокна, внаслідок чого м’язи напружуються з певною силою, яка і дозволяє переміщувати в просторі окремі ланки тіла або тіло в цілому.

Таким чином, без прояву м’язової сили людина не може виконати жодної рухової дії. Від рівня розвитку сили певною мірою залежить прояв інших рухових якостей. Поняття “сила” застосовується для якісної характеристики довільних рухів людини, які спрямовані на вирішення конкретних рухових завдань.

У залежності від рухової задачі і характеру роботи опорно-рухового апарату сила, що проявляється м’язами, набуває специфічних особливостей. Одним з основних якісно специфічних для різних рухових дій видів прояву сили є вибухова сила.

Вибухова сила – це здатність людини виявляти певне вміння за найкоротший час. Вона має вирішальне значення в рухових діях, які потребують більшої потужності, напруження м’язів. Це, в першу чергу, різноманітні стрибки і метання. Тому в системі Державних тестів для оцінки рівня швидкісно-силової підготовленості пропонується стрибок у довжину з місця.

За даними наших досліджень (табл. 1), рівень розвитку вибухової сили студенток на всіх курсах нижче середнього – 180 см, 176 см, 176 см відповідно, що дорівнює 2 балам.

До фізичних якостей належить також і спритність. Це комплексна якість, яка визначається здатністю людини швидко і правильно засвоювати нові рухові дії, добре координувати рухи, вміло і швидко перебудовувати свою рухову діяльність у відповідності з умовами зовнішнього середовища. Здатність до орієнтації в просторі, збереженні пози, здатність керувати рухами за просторово-часовими характеристиками є невід’ємними професійними якостями майбутніх педагогів. Спритність базується на взаємодії з усіма фізичними якостями, має комплексний характер і пов’язана з руховими навичками. Здатність до прояву спритності забезпечує успішність дій практично у всіх видах фізичних вправ і відбиває швидкість, доцільність і ефективність розв’язання рухової задачі.

Ступінь прояву спритності залежить від функціонування аналізаторів, що являють собою сукупність органів чуття, нервових центрів та проводячих шляхів, а також від пластичності нервової системи. Під час орієнтування людини в навколишньому середовищі значна роль належить здатності рухового аналізатора розрізняти напрямки і відстані. Тому в нашому досліджені ми використали “човниковий” біг як тест на визначення спритності. Аналізуючи результати тестування студенток І-ІІІ курсів, ми прийшли до висновку, що дівчата показують однаковий середній рівень розвитку спритності упродовж трьох років. Це пояснюється тим, що найбільш високі темпи приросту цієї фізичної якості спостерігаються у віці 7-10 років, у 13-15 років біологічний розвиток спритності досягає свого максимуму, після чого стабілізується.

Для дослідження гнучкості нами був використаний тест “нахил тулубу вперед з положення сидячи”.

Під гнучкістю розуміють морфо-функціональні якості опорно-рухового апарату, що визначають рухомість його ланок. Гнучкість розглядають як передумову, що сприяє ефективнішому прояву рухових можливостей людини, особливо тих з них, які передбачають виконання рухів з великою амплітудою. Мірою виміру гнучкості слугує максимальна амплітуда рухів у суглобах, визначена в сантиметрах. Розвитком рухливості в суглобах необхідно займатися в дитячому і підлітковому віці, а підтримувати необхідний для професійної і побутової діяльності її рівень протягом всього життя. Рівень розвитку гнучкості визначає успішність рухової діяльності і здатність до оволодіння новими формами рухів, уміння доцільно використовувати їх у повсякденному житті.

Свого максимального розвитку природна гнучкість досягає в 15-16 років, а потім починає знижуватися. М’язи, сухожилля і зв’язки в студентському віці важко піддаються розтягуванню. Саме це видно з результатів нашого дослідження. Студентки І-ІІІ курсів показують середній рівень розвитку гнучкості – 15,5 см, 15,6 см, 15,8 см відповідно, що дорівнює 3 балам.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4