Ультрафіолет

Коли промені досягають Землі, вони змінюють свої властивості при проходженні земної атмосфери, а також частково поглинаються озоном, мілкими краплинками пари та такими компонентами повітря як кисень, азот чи вуглекислий газ.

Світло включає три діапазони хвиль: інфрачервоні, видимі і ультрафіолетові. Інфрачервоні та ультрафіолетові промені неможливо побачити неозброєним оком.

Хвилі з більшою енергією, ніж фіолетове світло, називають ультрафіолетовим випроміненням. Ультрафіолетове бактерицидне випромінення – це електромагнітне випромінення ультрафіолетового діапазону довжин хвиль в інтервалі від 205 до 315 нм.

Даний вид випромінення володіє енергією, достатньою для впливу на хімічні звязки, в тому числі і в живих клітинах.

Ультрафіолет (UV) Ультрафіолетові промені можна поділити на три категорії:

UVA З довжиною звилі 315 і 380 нм включно, вони відповідають за загар і передчасне старіння очей.

UVB З довжиною хвилі між 280 і 315 нм включно, вони беруть участь в формуванні вітаміну D (анти-рахіт) і можуть викликати загар і подразнення роговиці ока.

UVC З довжиною хвилі між 180 і 280 нм включно, вони більш потужні ніж UVA і UVB промені і можуть стати смертельгими для всіх земних організмів.

Хоча питома вага ультрафіолетового випромінювання у за­гальній сонячній радіації незначна (1 %), воно відіграє надзвичайно велику роль у житті людини. Його спектр згідно з біологічною актив­ністю поділяється на три ділянки: ділянка А-довжина хвилі від 400 до 315 нм, ділянка В-довжина хвилі від 315 до 280 нм, ділянка С — довжина хвилі від 280 до 10 нм. Поверхні Землі, як правило, досягає випромінювання з довжиною хвилі від 400 до 290 нм. Характерним для цього виду випромінювання, особливо ділянки В, є виражена фотохімічна дія. Проникаючи в шкіру всього на глибину від 0,2 до 2 мм, воно викликає зміни в клітинних білках та нуклеїнових кисло­тах. Внаслідок передачі енергії фотона утворюються заряджені ато­ми і молекули - іони, вільні радикали, які беруть активну участь у фотобіологічних процесах, що відбуваються в організмі. Внаслідок утворення таких біологічно активних речовин, як гістамін, ацетил­холін тощо, змінюються активність ряду ферментів (гістамІнази, ти-розинази) та функції органів і тканин, активізується функція симпа-тико-адреналової системи. Відбувається загальностимулювальна дія ультрафіолетової радіації, яка проявляється посиленням росту клітин і відновленням тканин, що відповідно пришвидшує загоювання ран різного походження, в тому числі й після оперативних втручань.

Підвищується опірність організму до дії Інфекційних збудників, ток­сичних і канцерогенних речовин, покращується розумова і фізична працездатність.

Зміни в організмі залежать від кількості утворених біологічно активних речовин. На ці процеси впливають інтенсивність ультра­фіолетового випромінювання та площа опроміненої шкіри. Його дія зумовлює зміну мікроциркуляції та проникність тканин. Під впли­вом нервових імпульсів, які йдуть з кори головного мозку, виникає первинна місцева реакція, що свідчить про запальний процес - фо-тоеритему. Цей показник використовують для визначення еритем­ної дози ультрафіолетового випромінювання. Еритемна доза - це реакція організму на ультрафіолетове опромінювання, яке через 8-22 години викликає на незасмаглій шкірі внутрішньої поверхні передпліччя людини слабке, але чітке і рівномірне почервоніння (біодоза, або порогова еритема). Вимірюється вона в секундах або хвилинах.

Перейти на сторінку номер:
 1  2