Умови педагогічної діяльності

Перш ніж перейти до виявлення специфіки умов у педагогічній діяль­ності, спробуймо визначити, чому вони є ЇЇ структурним елементом. Адже умови - це те, на тлі чого відбувається ця діяльність, те, що пере­буває нібито поза її межами.

Справді, предмети і явища, що створюють умови діяльності, фактично є щодо неї зовнішніми обставинами. Проте вони для людини, яка діє, не нейтральні. Умови інтегруються в структуру діяльності через ту сукупність емоцій і психічних станів, які вони породжують (емоційне тло ситуації та діяльності в цілому).

Ось приклад, який доводить, що марно боротися з наслідками (поведін­кою дітей), треба виявити причину (умови, що її породжують).

В інтернаті між вихованцями була постійна ворожнеча. Всі прагнення вихо­вателів запобігти сутичкам, переключити увагу дітей на конструктивніші сто­сунки та заняття були марними, допоки не поставили мету - з'ясувати, що ж є джерелом усіх тих зіткнень. Виявилося, що головне «вогнище» локалізу­ється в одному місці - там, де коридор, що вів у їдальню, різко повертає. Саме тут два потоки вихованців, рухаючись назустріч один одному, прагнули «зрізати відстань», постійно перетиналися, причому кожен вважав, що він має рацію і прагнув «відновити справедливість». Потім ці конфлікти неминуче переходили і в навчальні класи, і в майстерні.

Адміністрація прийняла рішення - зробити поворот більш плавним. Здава­лося б, дрібниця, але незабаром атмосфера в інтернаті нормалізувалася.

Питання про те, що слід вважати умовами діяльності, дуже складне. Це і соціальна атмосфера в суспільстві, державі (престиж знань, статус педаго­гічної професії), і міжособистісні стосунки, і стиль керівництва в школі, й типологічні особливості вчителя, і психологічні особливості учнів, і від­мінності класу як особливого колективного суб'єкта, і наявність тривалих або ситуативних конфліктів. Умов, що прямо чи опосередковано впливають на ситуацію, так багато, що вимога до вчителя «враховувати всі умови діяльності» видається нереальною, особливо зважаючи на те, що одні й ті самі умови на різних осіб можуть справляти протилежний вплив. Так, один учень може навчатися тільки у цілковитій тиші, іншому для підвищен­ня розумової працездатності потрібне звукове тло. В одного учня низька оцінка на попередньому уроці загострює відчуття відповідальності, він хоче відразу ж виправити її. Інший вважає, що винний учитель, і всупе­реч йому перестає готуватися до уроків. Тут ситуативна умова (негатив­ний слід від ситуації конкретного конфлікту з учителем) підкріплюється «умовою багаторазової дії» - індивідуальним характером реагування учня.

Шляхом підвищення ефективності роботи над умовами як структурним елементом діяльності може бути такий підхід. Учитель вибудовує кілька значущих систем: систему стабільних умов, які дуже повільно змінюються, що потенційно притаманні будь-якій ситуації та істотно впливають на біль­шість людей; систему локальних умов, що мають безпосереднє значення тільки для конкретних ситуацій взаємодії; систему умов, що мають най­більший вплив на вчителя особисто, допомагають або заважають діяльності, та ін. Щодо першої системи він може виробити власні прийоми врахуван­ня умов (періодично вносячи відповідні корективи у поточні події, оволо­діваючи типовими формами реагування на їх вплив). Щодо системи влас­ної залежності від умов діяльності, то тут потрібно працювати передусім над собою, формуючи толерантність до дії негативних чинників, використо­вуючи систему адекватних психологічних захистів і компенсацій тощо.

Будуючи узагальнену систему умов, учителеві слід звертатися до різноманітних аспектів шкільного життя. Багато цікавого і корисного він може знайти серед досягнень виробничої психології, фізіології праці, естетики, дизайну. Наведімо приклади, які підтверджують, що інколи на педагогічну діяльність впливають доволі несподівані чинники.

Здавалося б, який стосунок до настрою має колір стін, підлоги, зага­лом інтер'єр класної кімнати? Хіба хтось із учнів або вчителів, звикнувши, звертає на це увагу? Проте психологи стверджують протилежне. Так, раніше кольорова гама класів була однаковою: стеля та стіни білі, дошка та парти - чорні. Однак при поганому освітленні білі стіни мають сірий відтінок, що непомітно для присутніх погіршує настрій, у шко­лярів з'являється байдужість, відчуття пригніченості. Чорний колір у незначній кількості сприяє зосередженню, а у великій - пригнічує думки, учні відчувають приховану загрозу, загальний дискомфорт.

Доведено, що похмурі тони на стінах класу збільшують кількість ви­падків короткозорості з 23 до 53 %, інших вад зору - з 4 до 39 %, захво­рювань травного каналу - з 40 до 71 %, переходу різних захворювань у хронічну форму - з 51 до 75 %. У США цю проблему розв'язали ради­кально: у школах було заборонено кольори білий, коричневий (викликає сум, сонливість, депресію), червоний (збуджує, спричиняє агресію), роже­вий (занадто теплий), у молодших класах блакитний (погіршує настрій). Рекомендували кольори: морської води, небесно-блакитний, сіро-перли-новий, кораловий, білий (тільки на стелі), жовтий різних відтінків (світло-жовтий, кремовий, бежевий) - у класах, блідо-зелений - у молодших класах, блакитний і зелений - у приймальні та актовій залі. Нині підхід до вирішення кольорової гами класів стає дедалі диференційованішим, ураховується комплексний вплив барв. Так, пофарбувавши занадто ви­соку стелю у відтінки червоного, фіолетового, синього і зеленого кольорів, можна її «опустити», тоді як відтінки від червоно-оранжевого до жовто-зеленого створюють ілюзію «підняття» низької стелі. Біла та блакитна стелі начебто висять у повітрі, а синьо-зелена викликає відчуття тиску багатокілометрової товщі води (ілюзію перебування «на дні океану»). Фарбування опорних конструкцій (колон) у білі або рожеві тони викликає приховане відчуття побоювання за їх міцність. Якщо в класі домінують збуджувальні тони (червоний, оранжевий), то вони спершу підвищують розумову працездатність, але згодом спричиняють передчасну втому. Жов­тий колір - теплий, веселий, він створює гарний настрій, стимулює уяву, але . збільшує балакучість. Приглушений зелений заспокоює, приско­рює плин часу, але при монотонній праці викликає сонливість. Синьо-зелений зосереджує, робить дітей уважнішими та зібранішими, проте ви­никає відчуття, що в класі на кілька градусів холодніше, ніж насправді.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3